Кожен батько бажає, щоб дитина довіряла йому і була відвертою у розмові. Що для цього зробити?
- Запитання дитині
Особисто для мене це один із важливих способів, щоб дізнаватися та розуміти свою дитину. Через них можна вийти на розмову до душі! Важливо ставити не лише «Як справи?», «Все добре?», «Що отримав?», а й інші питання, які дозволять вам вийти за межі повсякденного спілкування та чергових фраз.
Наприклад:
- Куди б ти хотів вирушити у подорож?
- Хто найдобріший у твоєму оточенні?
- Які хороші якості мають твої друзі?
- Про що ти мрієш?
- Що сьогодні зробило твій день прекрасним чи сумним?
- Яка у тебе найулюбленіша іграшка і чому?
- Що нового ти довідався за день?
- Який спогад робить тебе щасливим?
- Якби сьогоднішній день можна було прожити ще раз, що б ти зробив інакше?
- Ці та інші питання дозволять дізнатися про дитину багато нового.
- Не хвилюйтеся, якщо ваша дитина не відразу загориться бажанням відповідати на запитання.
- Не поспішайте його та не переходьте до наступних питань надто швидко. Дайте йому час для роздумів.
Дуже важливо, що ці питання показують ваше ставлення до дитини. Він побачить, що ви ставите питання не для галочки, а дійсно хочете дізнатися, що відбувається у його голові.
- Історії зі свого дитинства
Якщо дитина переживає негативний досвід чи невдачу, ви можете підтримати його, якщо розкажіть свою історію. Наприклад, дитина боїться темряви. Ви можете розповісти: Ти знаєш, коли я був маленьким, то я теж боявся темряви і чудовиська під ліжком. І одного разу ми з моїм татом вирішили перевірити, а чи є чудовисько під ліжком…» Або донька впала з велосипеда, і мама її втішаючи, може розповісти: «Я ось у дитинстві теж падала…»
І далі розповідаєте дитині історії про свої дитячі страхи, невдачі, травми. Діти зазвичай з великою цікавістю слухають. Вони розуміють, що батьки теж чогось боялися чи потрапляли у прикрі ситуації. І звісно, їм цікаво слухати, який вихід та рішення знаходили його батьки.
- Активне слухання.
Поняття «активне слухання» узвичаїла і докладно пише про нього Ю.Б. Гіппенрейтер. Додам тільки, коли ви активно слухаєте дитину, то вона переконується, що батьки її справді слухають. І він починає розповідати про себе дедалі більше. І бажано уникати спілкування з дитиною, перебуваючи за комп’ютером, в іншій кімнаті, дивлячись телефон чи телевізор. Ваші пози – це сигнали про те, наскільки ви готові слухати свою дитину, і вона їх добре «зчитує», навіть не віддаючи собі свідомого звіту.
Звісно, інших способів спілкування з дитиною багато.