У природі часом погода грає злий жарт: рання весна, дерева починають цвісти, а потім раптом пізні морози, які вбивають колір і зав’язь.
У відносинах бувають схожі ситуації: зближення, посилення тепла, поглиблення душевної інтимності, а потім раптом один із партнерів різко стає холодним, що боляче ранить другого партнера, можливо, навіть вбиває почуття, що виникли. Жіночий помічник balani.com.ua розповість вам більше про стосунки, проблеми у стосунках та їх правильне вирішення.
Охолодження може бути по-різному. Був теплим і лагідним, а став ніби байдужим, помінявся погляд, голос, слова, став зайнятий на роботі, перестав дзвонити, можливо, став заглядатися на інших, може, навіть завів флірт із кимось іншим або раптом недоречно згадав минулі стосунки, несподівано сказав якусь гидоту, яка раніше не властива.
Часто причиною такого охолодження є те, що пара ще не готова до того ступеня душевної теплоти та інтимності, яка в них раптом утворилася. Як рання весна, ступінь близькості теж виявився “раннім”. Тут немає об’єктивного “вже настав час” чи “ще рано”. Тут тільки суб’єктивне “До чого я зараз готовий? До чого ми зараз готові?”
Чим глибше і тепліше встановлюється контакт у парі, тим глибше в кожного відбувається зіткнення із собою, з власними почуттями, тим більше вразливості, тим страшніше, що можуть поранити. І хочеться втекти, знизити ступінь близькості, щоб було не так страшно, не так боляче “якщо”.
Особливо така тенденція може бути виражена, якщо у людини в сім’ї не було теплого і глибокого душевного контакту з батьками, якщо була поранена тема контакту: була раптова втрата контакту (смерть, хвороба, від’їзд значущої людини або її відхід у депресію, залежність і втрата з ним емоційного контакту), пережите насильство, приниження, зрада, навіть “просто підколи” на тему кохання у дитинстві.
Хтось завершує стосунки відразу після ранньої весни і морозів. Хтось і дрейфує від тепла до холоду, від холоду до тепла.
Здавалося б, контакту не готовий той, хто різко віддаляється. Однак і другий партнер зазвичай теж боїться близькості і тому обирає такого партнера, що тікає. У кожного з них є свої підстави для вибору ролі в сценарії – хто “втікатиме, остигатиме”, а хто буде “залишеним, убитим холодом”.
Прохід із таких “морозних” відносин до стабільно теплих лежить через проживання власних страхів та болю, через вирощування власної готовності до глибоких стабільних відносин, збільшення власної стійкості та поступове (дуже-дуже поступове) розморожування власного серця. Тривала і регулярна терапія з теплим і дбайливим терапевтом як така робить внесок у розвиток такої готовності, т.к. дає позитивний досвід глибоких теплих стосунків.